До глибини народної криниці

 

Ми йдемо до народної криниці не тільки для того, щоб напитись цілющої води, але й для того щоб оберігати і очищати її від мулу безпам’ятства.

Час досить жорстокий. Іноді він змітає все, присипає пилом, зафарбовує в різні кольори до невпізнанності… Наша задача – не дати зруйнувати часу те, що є надбанням наших дідів-прадідів, не дати перерватися золотій нитці життя, якою вишивали наші бабусі щасливу долю на квітчастих рушниках нашого рідного краю.

Життя пересічної людини краю, від їжі, одягу, житла, до думок і вчинків, дає найцінніший матеріал, щоб зрозуміти історичний шлях країни. Не забути кожну людину, кожний куточок рідної землі – завдання не просте, потребує ентузіазму, багато часу, подвижницької праці.

Багато років знадобилося, щоб дізнатись ось ці факти з нашої історії:

-   село Киселівка засновано в 1836 році поляками (перша назва Поляцьке);

- село Максимівка (перша назва Чорнопілля) в 1801 році засновано прапорщиком Чорнопольським (за указом Новоросійського губернського правління). До речі, це встановлено в 2006 році на основі архівних даних дослідниками нашого шкільного музею;

- наше село Киселівка пов'язано з іменами (в 2006 р. ми відкрили широкому загалу) Черняховича Н.Я., що причетний до будівництва католицького костьолу   м. Миколаєва, заснував польське товариство в м. Миколаєві, нагороджений орденом св. Анни імператорським указом за великий внесок у розбудову міста і виховання жителів; Антонія Церра - римо-католицький єпископ Тираспольської єпархії, який освячував костьол в с. Киселівці;

- 13 березня 1944 р. в с. Максимівці було розстріляно і спалено 68 жителів;

- 1852 р. - заснований католицький костьол в с. Киселівка, пройшов трагічну і цікаву, неповторну історію;

- в 1923р. президія Максимівської с\ради постановила «провести кампанію по сбору средств в пользу японского пролетариата, пострадавшего от землетрясения».

Як бачимо, край , в якому ми живемо, і особливий, і історія його цікава й  повчальна, в той же час причетний до всіх подій , що відбувалися на землі України.

Багато ще є сторінок з історії краю,які необхідно розгадати, дослідити, популяризувати. Це такі як:

- Хто така Целестіна Панкратьєва, яка стала меценатом католицького костьолу  с. Киселівки?

- Які історії розповідають могили на сільському цвинтарі?

- Що може розказати криниця глибиною 35 м. в с. Максимівка, викопана в 1926р.?

- Які долі спіткали жителів нашого села - в'язнів концтаборів?

- Як навчалися в польській школі с. Киселівка?

- Які ще є у жителів сіл Киселівка і Максимівка речі, що є свідками історії?

Досліджуючи історію сіл Киселівка і Максимівка, намагаємось зберегти історичні і культурні надбання нації, протиставити пам’ять руйнівнику часу. Людська пам’ять – це народна криниця, з якої будемо завжди черпати неоціненний скарб минулого,щоб мати майбутнє.