Проблемне навчання як складова сучасних освітніх технологій

                 У 50-х роках ХХ століття з'явився новий вид навчання, який дістав назву проблемного. Ця концепція, на думку її авторів, має компенсувати недоліки традийійного або пояснювально-ілюстративного виду навчання. Один із авторів, - В. Окунь – так визначає сутність цієї концепції: «Проблемне викладання грунтується не на передаванні готової інформації, а на отриманні учнями певних знань та вмінь шляхом вирішення теоретичних та практичних проблем». Суттевою характеристикою цього викладання є дослідницька діяльність учня, яка з'являється в певній ситуації і змушує його ставити питання-проблеми, формулювати гіпотези та перевіряти їх під час розумових і практичних дій».
На сьогодні найчастіше проблемне навчання розглядається як технологія розвивальної освіти, спрямована на активне одержання знань, формування розумових здібностей та прийомів дослідницької діяльності, залучення до наукового пошуку, розвиток творчості.

Більшість сучасних публікацій з теорії навчання пов'язані з проблемами активізації навчальної діяльності учнів. Мета активізації шляхом проблемного навчання полягає не в тому, щоб навчити учнів окремих розумових операцій, а в тому, щоб сформувати систему розумових дій, за допомогою яких учень зможе, використовуючи отримані знання, розв'язувати нестандартні, нестереотипні задачі.

Таким чином, проблемний тип навчання відрізняється від традиційного тим, що його метою є не тільки засвоєння результатів наукового пізнання, системи знань, але власне і процесу отримання цих результатів, формування пізнавальної діяльності. Розвиток особистих здібностей учня.

Отже, у педагогічній літературі під проблемним навчанням розуміють навчально-пізнавальну діяльність учнів із засвоєнням знань та способів діяльності на основі створення і розв'язування проблемних ситуацій.

На практиці використовується кілька типів проблемних уроків:

-         уроки з окремими проблемними питаннями;

-         уроки весь хід яких посвячений розв'язанню великої загальної проблеми;

-         урок – проблемна лекція;

-         уроки  - диспути;

-         уроки – семінари.

Технологія проблемного навчання включає такі етапи діяльності:

-         створення проблемних ситуацій;

-         збирання і аналіз даних, необхідних для розв'язання проблеми, актуалізація життєвого досвіду;

-         визначення причинно – наслідкових зв'язків, формування гіпотез;

-         формулювання висновків.

Безумовно, ця концепція не вирішує всіх проблем, які виникають у навчальному процесі, але вона має суттєві переваги порівняно з пояснювально-ілюстративним типом навчання.
Основні переваги проблемного навчання полягають у тому, що воно розвиває розумові здібності учнів як суб'єктів учіння; викликає у них інтерес до навчання і відповідно сприяє виробленню мотивів і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; пробуджує їх творчі нахили; має різнобічний характер; виховує самостійність, активність і креативність учнів; сприяє формуванню всебічно розвинутої особистості, спроможної вирішувати майбутні професійні та життеві проблеми.

Зіставлення характеристик пояснювально-ілюстративного і проблемного навчання
                                    Традиційне навчання

- Навчальний матеріал подається у готовому вигляді. Педагог

основну увагу звертає на програму навчання.

-  Під час учіння виникають певні прогалини, завади та труднощі, викликані тимчасовим вилученням учня з процесу навчання.

- Темп навчання залежить від навчальної програми.

- Контороль навчальних досягнень тільки частково пов'язаний  із процесом навчання; він не є складовою цього процесу.

- Відсутність можливості досягнення учнями 100% позитивних результатів; найбільшу трудність викликає використання інформації на практиці

Основний недолік традиційного навчання – це слабка реалізація розвиткової функції навчального процесу, тому що навчальна діяльність учнів має переважно репродуктивний характер.

  Проблемне навчання

- Новий навчальний матеріал учні отримують під час вирішення теоретичних та практичних проблем.
- Під час вирішення проблеми учні долають усі труднощі, їхня активність і самостійність досягають високого рівня. Темп навчання залежить від

індивідуально-психічних якостей учнів.
- Підвищена активність учнів сприяє розвитку позитивних мотивів навчальної діяльності, зменшує необхідність формальної перевірки результатів.
- Результати навчання є достатньо високими та стійкими. Учні легше використовують отримані знання на практиці та водночас розвивають свої вміння і творчі здібності.
- Під час проблемного навчання педагог не дає готових знань, а організовує їх пошук учнями шляхом спостереження, аналізу фактів, активної розумової діяльності.
- Процес навчання, навчально-пізнавальна діяльність уподібнюється науковому пошукові й характеризується в поняттях: проблема, проблемна ситуація, гіпотеза, засоби вирішення, експеримент, результати пошуку тощо.

                           Етапи проблемного навчання
   -  Дії суб'єкта викладання (педагога).

- Дії суб'єкта учіння (учня)

- Створення проблемної ситуації. Усвідомлення суперечностей у навчальному матеріалі, який вивчається.
 - Організація обміркування проблеми.

- Формулювання навчальної проблеми.
- Організація пошуку формулювання гіпотези.

-  Висування гіпотези, яка пояснює досліджувану навчальну проблему.
- Організації перевірки гіпотези.

-  Перевірка гіпотези шляхом експерименту, вирішення завдань, наукового пошуку.
- Організація узагальнення результатів попередніх дій і використання здобутих знань на практиці.

-  Аналіз отриманих результатів, формування висновків, використання їх у практичній діяльності.
Проблемна ситуація – це така ситуація, під час розв'язання якої суб'єктові учіння не вистачає знань і він повинен сам їх шукати.

6 правил створення проблемної ситуації:

1. Перед суб'єктами учіння слід поставити таке практичне, або теоретичне завдання, виконання якого вимагає засвоєння нових знань і опанування нових навичок і умінь.
2. Завдання має відповідати розумовим здібностям суб'єктів учіння.

3. Проблемне звдання дається до пояснення матеріалу, що вивчається.

4. Проблемними завданнями можуть бути:
• засвоєння навчального матеріалу;
• формулювання запитання, гіпотези;
• практичне завдання.
5. Одна і та сама проблема може бути створена різними типами завдань.

6. Розв'язанню дуже складної проблемної ситуації суб'єкт викладання сприяє шляхом указування суб'єкту учіння причини невиконання даного йому практичного завдання, або неможливості пояснення ним тих чи інших фактів.
Під час проведення занять можна використовувати такі рівні проблемного навчання:
• постановка проблеми та її розв'язання педагогом;
• створення проблеми педагогом та її розв'язання спільно з учнями;
• розв'язання учнями проблемних завдань, які виникають у процесі учіння;
• учні разом з педагогом визначають проблему і самостійно її розв'язують.
Проблемне навчання меє і певні недоліки. Його не завжди можна використовувати через складність матеріалу, що вивчається, непідготовленість суб'єктів навчального процесу.

Проблемне навчання як складова сучасних освітніх технологій у                    загальноосвітній школі.  Залежно від мети та задач середньої школи навчання може бути проблемним і не проблемним. Якщо перед школою ставиться задача розвитку мислення учнів, їх творчих здібностей, то педагогічно правильно організоване навчання не може бути не проблемним.

З'ясування сутності проблемності як закономірності пізнання, визначення її ролі в навчанні і введення в дидактику поняття «принцип проблемності» відкрило нові можливості для теоретичного пояснення шляху активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Принцип проблемності відображається в логіці побудови учбового процесу, в змісті матеріалу, що вивчається, в методах організації навчально-пізнавальної діяльності учнів і управління нею, в структурі уроку і формах контролю вчителя за процесом і результатом діяльністі навчання. Якщо вчитель добре засвоїть зміст і сутність теорії організації процесу проблемного навчання, оволодіє формами, методами і технічними засобами навчання і систематично творчо застосовуватиме засвоєне на практиці, то успіх прийде сам.

Урок у технології проблемного навчання виглядає як послідовність навчальних проблем, що створює вчитель. Педагог вислуховує різні точки зору, координує та спрямовує творче мислення за допомогою системи запитань, конкретно виправляє помилки, надає диференційовану допомогу, допомагає опанувати навички роботи з різними джерелами інформації.

     Існує велика кількість активних та інтерактивних технологій навчання – проблемна лекція, парадоксальна лекція, евристична бесіда, пошукова лабораторна робота, розв’язання ситуаційних задач, колективно групове навчання, ситуативне моделювання. Вони можуть бути використані на різних етапах уроку: під час первинного оволодіння знаннями, під час закріплення й удосконалення, під час формування вмінь та навичок. Їх можна застосовувати також як фрагмент заняття для досягнення певної мети або ж проводити цілий урок з використанням окремої технології.

Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна лише впроваджуючи у педагогічну практику стратегії розвитку критичного мислення. Завдання цієї стратегії полягає у „пробудженні свідомості”, коли молода людина усвідомлює реалії, що оточують її, і шукає шляхи розв’язання проблем. Такий підхід співзвучний  концепції особистісно-орієнтованого навчання і нерозривно пов’язаний із застосуванням активних та інтерактивних технологій.

Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна лише впроваджуючи у педагогічну практику стратегії критичного мислення.

Мета проблемного навчання - не тільки дати знання учням, а й показати способи їх здобування, сприяти формуванню пізнавальної самостійності учнів, розвинути в них творчі здібності. Кожний учитель біології повинен насамперед чітко усвідомити значення таких понять, як «проблема», «проблемна задача», «проблемна ситуація», «дослідницькі (пошукові) вміння».

  

Етапи розв'язання проблеми                     Форми навчальної діяльності

Усвідомлення проблеми.                           Встановлення причинно –наслідко-

Виявлення прихованого протиріччя                              вих. зв'язків

2.Формування гіпотези                                      Висунення гіпотези

3. Доведення гіпотези                                          Обгрунтування гіпотези

4.Загальний висновок                                         Встановлення причинно –

наслідкових зв'язків,

поглиблення у процесі розв'язання

проблеми

Урок у технології проблемного навчання

Етапи	Дії вчителя і учнів	Методи та засоби реалізації
Організаційний	- вчитель перевіряє підготовку учнів до заняття; - вчитель сприяє організації уваги учнів	- привітання, побажання хорошого настрою
Актуалізація опорних знань	- вчитель сприяє відтворенню знань, вмінь життєвого досвіду учнів; - вчитель перевіряє готовність учнів до сприйняття нового матеріалу	-         робота з текстом підручника; - «мозковий штурм» -         Диктант -   Короткі перевірочні роботи -Фронтальна бесіда
Зіткнення учнів з проблемою; висловленням первинних гіпотез	-         вчитель пропонує проблемну ситуації, яка може ґрунтуватися на здивуванні, або пов'язана з інтелектуальним утрудненням; -         учням пропонується суперечливі факти, теорії, точки зору; -         учні усвідомлюють сутність утруднення та шукають способи розв'язання проблеми шляхом здогадки або висунення гіпотез	-         спостереження -         досліди -         пошук фактів -         аналіз даних асоціативний ряд
Визначення теми і мети уроку	- учні за допомогою вчителя формулюють навчальну проблему та через неї тему і мету уроку	- фронтальна бесіда
Робота над гіпотезами, висловлюваннями учнів	-           -         учні збирають та аналізують дані необхідні для розв'язання проблеми; -         учитель сприяє актуалізації життєвого досвіду учнів; -         учитель спонукає учнів до висунення ідей	- робота з різними джерелами інформації; - проведення досліджень; - вивчення таблиць, схем, графіків; - перегляд відеосюжетів.
Обговорення гіпотез. Загальний висновок.	- учні визначають причинно-наслідкові зв'язки, формулюють гіпотезу; - учні з допомогою вчителя, або самостійно формулюють висновки щодо проблемного питання. запропонованого на початку уроку	- мозковий штурм; - побудова структурно-логічних схем; - спілкування «питання-відповідь»
Підсумок уроку	- вчитель проводить бесіду, підбиває підсумок уроку, коментує відповіді та роботу учнів	- Які нові знання ви отримали? - Що нового дізналися про причинно-наслідкові зв'язки, що пояснюють це явище? - Яке значення мають отримані знання? Де вони можуть бути використані?

                                 Проблемне навчання – така організація процесу навчання , в основі якого лежить створення вчителем самостійної пошукової діяльності школярів із розв'язання навчальних проблем у ході яких формується нове знання, уміння, навички та розвиваються здібності, зацікавленість, ерудиція, творче мислення та інші особисто значущі якості.

 Майстер-клас  фрагменту  уроку з історії України 10 клас «Урок узагальнення. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції»:

-         робота учнів над проблемним питанням » У чому  полягав  трагізм І світової війни для українського народу. Висловіть власне бачення значення воєн у житті суспільства.

  

Список використаних джерел

1.Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути        вчителем-майстром / Упорядники: Андреєва В.М., Григораш В.В.- Х.: Вид. Группа    «Основа», 2010.

2. Практична педагогіка. 99 схем і таблиць / Упоряд.  Наволокова Н.П.,

Андреєва В.М. – Х.: Вид. Группа «Основа», 2008.

3.  Цікава педагогічна ідея. Як зробити урок.- ( Серія «Золота

педагогічна колекція).- Х.: Вид. Группа «Основа», 2012.

Тема уроку: Гендерні відносини як соціальне явище.  «Ми – різні, ми - рівні»  Класний керівник 9кл. Риженко Л.В. Мета уроку: Сприяти засвоєнню учнями гендерних відносин, розвивати уміння роботи з різними джерелами знань, мислення, творчість, формувати в них навички гендерної культури.  Обладнання:комп’ютер, вислови про рівноправність жінок і чоловіків:.  «Людська гідність – найвища цінність!»  «Сім’я - простір без насильства!»  Гендерна рівність: ЧОЛОВІК=ЖІНКА  Приклади афоризмів з ґендерної проблематики:  «Жінки ніскільки не винні в тому, що інколи відмовляються підпорядковуватись правилам поведінки, встановленим для них суспільством, бо ці правила створили чоловіки, і притому без участі жінок» - М.Монтень  «Якщо жінка має право піднятись на ешафот, то вона повинна мати право піднятись і на трибуну» - Олімпія де Гуж  «Заміжня жінка може обирати, працювати їй чи ні, тоді як чоловіка, який вирішив бути «домогосподаркою», вважають просто ледарем.» - Д.Майерс.  Тип уроку. Урок формування знань, умінь, навичок.  "Від рівних прав чоловіка і жінки  до гендерної рівності в сім''ї"  ХІД УРОКУ:  І. Актуалізація опорних знань учнів.  Учитель. Сьогодні ми зустрічаємося на незвичайному уроці – гендерної освіти. Ця проблема дуже актуальна в наш час. Брак гендерної культури свідчить про недостатню поінформованість, відсутність гендерної освіти, і , як наслідок, порушення гендерного балансу в сім’ї, у професійній діяльності, в політиці..  Проведемо інтерактивну гру: « Ми - різні , ми – рівні», попрацюємо в групах.  На аркушах паперу учні пишуть:  Дівчата – романтичні, привабливі, лагідні, ніжні, чарівні, загадкові, пристрасні, працелюбні, ревниві, уважні, примхливі, манірні.  Хлопці – хоробрі, сильні, рішучі, надійні, наполегливі, відповідальні, романтичні Є багато спільних рис характеру у хлопців і дівчат: працьовитість, вірність, акуратність, відвертість, хитрість, толерантніть і інше.  Учитель. Сьогодні ми глибше познайомимося з проблемою гендерної освіти в суспільстві, з’ясуємо, як вона вирішується на державному рівні, які заходи передбачає уряд України, щоб роз’язати цю проблему.  ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.  Бесіда  1. Чи знайомі вам термін «гендер», «рівноправність чоловіків і жінок»?  2. Хто у ваших сім’ях більше заробляє тато чи мама?  3. Чи поділяють у вашій сім’ї роботу на чоловічу і жіночу?  4. Чи існують лише чоловічі або жіночі професії? Чому так сталося? (Імовірні відповіді: чоловікам легше живеться, вони мають більше можливостей, у жінок більше обов’язків і менше прав тощо) (сценки)  ІІІ. Вивчення нового матеріалу  1. Положення гендерної рівності. (Словникова робота ) Вправа «Гендерна рамка» Що таке стать? Стать визначає, є людина чоловіком чи жінкою. Вона зумовлена структурою генів і є біологічним поняттям. (Від статі залежить будова статевих органів , можливість стати матір’ю чи батьком, а також деякі інші ознаки: пропорції тіла, кількості волосся на тілі й на обличчі , особливості статевого дозрівання, м’язова сила, риси обличчя, тембр голосу і навіть хода.) Що таке гендер? Гендер(статева роль) – поняття культурне і соціальне. Воно визначає риси характеру та особливості поведінки, які вважають характерним для жінок і чоловіків у певному суспільстві. (Реальна поведінка конкретної людини може відповідати прийнятій у суспільстві , а може навпаки, вважатися характерною для протилежної статі. Так чоловіки бувають мужніми і турботливими, а жінки- ніжними й енергійними. У цьому немає нічого поганого. Більше того, вважається, що поєднання в одній людині традиційно чоловічих та жіночих рис характеру робить її повноцінною і надзвичайно дієздатною особистістю, яка обирає стиль поведінки залежно від конкретної ситуації, а не обмежується тим, що відведено для її статі.) Гендерний  стереотип. Гендерний стереотип -спрощення уявлень про те як мають поводитися люди різної статі, який носити одяг і чим займатися, називають . (Більшість гендерних стереотипів допомагають хлопчикам і дівчаткам підготуватися до соціальних ролей, які вони виконуватимуть у дорослому житті- матері чи батька, чоловіка чи дружини. Однак деякі гендерні стереотипи сформувалися дуже давно, в цілком інших історичних умовах. Багато з них застаріли й нерідко обмежують можливості людей у сучасному світі. Також важливо пам’ятати, що гендерні стереотипи відображають те, що є характерним для більшості людей тієї чи іншої статі, і не враховують індивідуальних особливостей. Наприклад емоційність вважається характерною жіночою рисою, а стриманість чоловічою.Однак є чимало емоційних чоловіків і стриманих жінок.) Гендерна рівність – рівний правовий статус жінок і чоловіків, та рівні можливості для його реалізації, надання особам обох статей можливості брати рівну участь у всіх сферах суспільного життя.  Вправа «Стать чи гендер» Ознакою чого є наведені факти: статі чи гендеру. Якщо ознака статі-тупаємо ногами; ознаки гендеру – плескаємо в долоні. ·     У Давньому Єгипті жінки вели родинний бізнес, а чоловіки займалися домашнім господарством. (Г) ·     Жінки народжують дітей, а чоловіки – ні. (С) ·     У підлітковому віці голос у хлопців змінює тембр, а в дівчат – ні.(С) ·     У багатьох країнах жінкам платять за однакову роботу менше,ніж чоловікам.(Г) ·     Раніше жінки носили тільки спідниці, а тепер часто вдягають брюки.(Г) ·     Жінки можуть годувати дітей груддю, а чоловіки ні. (С) ·     У чоловіків росте борода, а в жінок ні. (С) 2.Повернемось до історії. Роль жінки в українському суспільстві  Які висновки можете зробити?(повідомлення учня).  Уривок з твору О.Кобилянської «Людина»( читає учениця). (О.Ю. Кобилянська у свій час займалася проблемою емансипації жінок, боролася за їх права в житті і зображувала це в своїх творах «Людина»). 2.Гендерна рівність законадавчо закріплена у документах, деклараціях, правових актах.  Робота з документами про законодавче закріплення гендерної рівності (зачитують учні по черзі). -Конвенція ООН про права дитини містить 54 статті. В них ти знайдеш 40 прав, які має дитина. Стаття 2 Усунення дискримінації. Всі права рівні для кожної дитини, незалежно від її раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини - Загальна декларація прав людини — 10 грудня 1948 р.: «…Кожній людині надаються рівні права і всі свободи незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії…» -У Конституції України написано: Стаття 21. Усі люди є вільні і  рівні  у  своїй  гідності  та правах. Стаття 24.  Громадяни  мають  рівні  конституційні  права  і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси,  кольору шкіри,  політичних,  релігійних  та  інших   переконань,    статі, етнічного  та  соціального  походження,  майнового  стану,   місця проживання, за мовними або іншими ознаками.Рівність  прав  жінки  і  чоловіка  забезпечується:  наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у  громадсько-політичній  і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці  та винагороді за неї;  спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок,  встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства,  включаючи  надання  оплачуваних  відпусток  та інших пільг вагітним жінкам і матерям. -Закон України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" говориться про побудову нової моделі розвитку держави, заснованої на партнерській солідарності чоловіків і жінок. У статті 3 сказано, що у прийняті важливих рішень у професійній сфері та сім’ї  мають рівне право жінки та  чоловіки. - Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р;  - Конвенція про громадянські політичні права;  - Декларація про загальні засади державної політики України щодо сім’ї та жінок  - Закон України «Про забезпечення рівних прав і рівних можливостей жінок і чоловіків»  - Конвенція державної сімейної політики в Україні  - Всесвітня Конвенція зі становища жінок 1995 р  Поясніть  зміст прислів’я Чоловік та жінка — одне діло, одне тіло, один дух. Найкраща спілка — чоловік та жінка. Чоловік та жінка — пара волів: куди один, туди й другий. Не потрібен і клад, коли у чоловіка з жінкою лад. Жінка чоловікові подруга, а не прислуга. Як батьки ставляться до своїх батьків, так і діти ставитимуться до них. Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько. ( Українські прислів’я ще раз доказують, що хороша сім’я – це найбільше щастя на землі. І в тій сім’ї лад, де всі люблять один одного, поважають один одного, турбуються про всіх членів родини. І що спільна праця та спільний відпочинок згуртовують і батьків, і дітей, є проявом взаємної підтримки і поваги. І незабаром і ви виростите та створите свої сім’ї. Не забувайте, що сімейні обов’язки виконують на рівних правах і чоловіки і жінки.) 3.Прояви гендерної рівності. - Про чоловічі та жіночі професії написано багато, зараз ці грані стираються.  Які ви знаєте спільні професії Учитель – Інженер–  Кухар – Хлібороб –  Суддя – Менеджер –  -Фото жінок- політиків. Проблема гендерної рівності до сьогодні існує в Україні. Вона має прояви в різних сферах суспільного життя, а особливо в українському політичному житті, де до жінок упереджене ставлення. Пригадайте , хто з українських жінок зайнятий політикою «Чи може жінка в Україні бути у владі? » «Навіщо жінці політика?» «Що може дати державі і народу жінка у владі?3. «Політика — чоловіча справа». -Сценка -учні наводять свої приклади. 4.Що в Україні вважається гендерною нерівністю?: Чи можете ви навести приклади гендерної нерівності, навіть дискримінації по відношенню до жінки?  (- Ознаки статі при влаштуванні на державну службу.  - Ознаки статі при висуненні кандидатів у народні депутати України.  - Пропозиція роботодавців вакансій лише для чоловіків чи лише для жінок.  - Різниця у заробітній платі дуже велика чоловіків та жінок.  - Оголошення про прийняття на роботу лише людей молодого віку  Приклади порушення гендерної рівності:  - у структурі населення України жінки займають 54 %;  - 80 % безробітних в Україні – жінки;  - Серед державних службовців України 68 % становить жінки, на керівних посадах їх буквально одиниці.)  Експерт пропонує повідомлення» Становище жінок в Україні сьогодні, основні проблеми» 1. Кризове становище в Україні штовхає жінок на заробітчанство що нерідко призводить до продажу жінок і сексуальної експлуатації.  2. Пасивність жіночих організацій у відстоюванні їх прав та свобод.  3. Домашнє насильство з боку чоловіків.  4. Наркоманія, алкоголізм.  5. Часто сексуальні зазіхання між чоловіками – керівниками і жінками – підлеглими.  6. За індексом гендерної рівності Україна стоїть на 34 місці серед 154 країн світу.  Усі ці дані свідчать про те, що незважаючи на сприятливі умови, просування гендерної рівності в Україні майже стоїть на місці.  В органах законодавчої влади лише 8,5 % жінок, тільки 2 % жінок є власницями великого бізнесу. Безробітних жінок в Україні більше, ніж чоловіків. Жінки працюють на 4 – 6 годин більше, ніж чоловіки.  - Чи можете навести приклади дикримінації жінок із власного досвіду?  - Як виправити ситуацію?(підняття правової культури, моральних цінностей у суспільстві) 5. А тепер поговоримо про особисті гендерні взаємини хлопців і дівчат. Розв’яжіть ситуацію:  Ви познайомились з хлопцем на вулиці, обмінялись телефонами.  Хто повинен першим зателефонувати?  Відповідь. Вважається, що хлопець повинен це зробити першим, а дівчина повинна чекати телефонного дзвінка від хлопця.  Це ж аме стосується і знайомства. Хлопець, який на вулиці підходить до дівчини зі словами: «Не підкажете - котра година? Можна з вами познайомитися?» - цілком нормально спримається. А от, якщо дівчина спробує так вчинити, то реакція молодих людей може бути неоднозначною.  Підсумки. Що ви дізналися про гендерну рівність?  Чи потрібно в Україні гендерна освіта?  Ми переконані, що обрана тема є своєчасною, серйозною, необхідною.  У вашому віці молоді люди вчаться будувати дорослі відносини між собою. Дуже важливо, щоб ваші взаємини були гендерно чуйними, гармонійними.  VІ. Домашнє завдання  Знайти в періодичній пресі, оголошеннях факти прояву або  порушення гендерної рівності.